Чи варто займатися інноваціями під час війни? Чи мають влада, громада, грантодавці підтримувати інноваційні напрямки? Чи зможемо Івано-Франківськ вийти з економіки війни з сильнішою економікою? Ці питання обговорювали під час однієї із панельних дискусій, які відбулись в межах Європейських днів досліджень та інновацій. Модерував дискусію Володимир Воробей, керівник агенції економічного розвитку PPV (м. Львів). В розмові взяли участь Святослав Окрепкий – керівник компанії Daneya (Intelkom), Богдан Футерко – заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Ірина Григорук – науковиця, доцент кафедри управління та бізнес-адміністрування, доктор філософії зі спеціальності “Економіка” та Юлія Чекалова – лікар-стоматолог, засновниця виробничої компанії MFT nf стоматологічних клінік 119.
Відео з дискусії
– Хочемо сьогодні обговорити нашу спроможність розвиватися, конкурувати, генерувати податки. Для того, щоб це все генерувати нам потрібен бізнес, який конкурентоспроможний, виготовляє та не руйнується. Під час проєкту НЕФ ми вивчали підприємства міста, збирали кейси, та дійшли до висновку, що є три типи компаній, в залежності від того, як вони адаптувалися до військової економіки. Перший тип: вимушені стартапи – бізнеси, які були змушені радикально змінити бізнес-модель, які змушені були змінювати спеціалізацію. Другий тип: адаптивні інноватори – бізнеси, які адаптувалися до нових ринків. Третій тип: ситуативні інноватори – бізнеси, які на певний час переключились на інше виробництво, а потім повернулись до старого каталогу, але з набутим новим досвідом, – розпочав дискусію Володимир Воробей.
Святослав Окрепий поділився досвідом з точки зору бізнесу: “На початку повномасштабного вторгнення компанія не була готова до інновацій в тих сферах, які були потрібні. Згодом прийшло розуміння того, що ми можемо нового робити. Ми зрозуміли, що можемо якісно робити пластикові та металеві вироби. Почали частково запускати виробництво нових для нас елементів. Вводили нові методи обробки, обрахунків тощо. Розпочали більш масштабний експорт за кордон”
“Як на мене, зараз для науковців золотий час, тому що вони можуть інтегруватися у світову наукову спільноту. Вони зараз цікаві, їм хочуть допомогти, а в деяких проєктах чогось нового справді можна досягнути тільки тоді, коли є синергія учасників з декількох країн. Останнім часом в нашому університеті значно збільшилась кількість проєктів, в яких ми беремо участь. Маючи можливість їздити в різні технологічні парки по світу наша мрія – створити щось подібне в нашій області. Коли на одному майданчику зібрані всі: технологи, науковці, які співпрацюють і ця співпраця дає результат. Але окрім самого майданчика потрібні також вмотивовані люди, фахівці, кошти. Державна підтримка повинна розповсюджуватись на цих фахівців також” – Ірина Григорук про досвід ПНУ.
Юлія Чекалова поділилась своєю історією бізнесу: чи цей період дав поштовх до інновацій, чи навпаки: “В мене три клініки, але я не мріяла про такий розвиток. Ми релокувались в Івано-Франківськ, і відкрили тут другу клініку, а згодом і третю в Києві. Для нас, цей період став моментом можливостей, тому що ми стали більш гнучкі та швидкі. Стараюсь надавати всі умови, щоб зберегти свій персонал в Україні. Інновації в нас такі: ми стали настільки гнучкими, що ми розпочали розвивати свій корпоративний напрямок, почали виготовляти косметику, отримали дві грантові допомоги. Зараз обовʼязково потрібно щось робити та розвиватись.”
Богдан Футерко розповів про підтримку від влади.
– В Івано-Франківська є розроблена стратегія розвитку міста до 2027 року, вона передбачає напрямки розвитку області. Але в місто переїхало багато нових підприємств, багато чого змінюється, тому її потрібно буде оновити. На рівні держави та області підтримка інновацій точно потрібна. У виконавчої влади насправді є не дуже багато можливостей для підтримки з різних причин. Ми можемо в ручному режимі “витягувати” ті інноваційні проєкти, які на нашу думку в довгостроковій перспективі мають майбутнє. Зараз є декілька таких проєктів. Щодо технологічних парків, ми пробуємо таке зробити, спільно з асоціацією IT Ukraine, на початку цього ми напрацювали концепцію інноваційного парку для IT-галузі. Ідея в тому, щоб поєднати в одному місці компанії, які будують інноваційні продукти, які шукають не типових фахівців для своєї галузі, і з іншого боку університети, які дають талановитих студентів та викладачів, які можуть доєднатися та спільно працювати. На жаль, поки що проєкт на паузі, але хочемо його все-таки зробити. “
В кінці дискусії учасники дійшли до висновку, що в країні є великий запит на нові професії та спеціальності, є запити від бізнесу і на фінансування, і на взаємодію, щоб запускати виробництва, які потрібні у воєнні та повоєнні часи, університети рухаються, та намагаються залучати як і державні, так і грантові кошти для своїх проєктів.
