Стратегія Івано-Франківська воєнного часу

Івано-Франківськ розробляє стратегію розвитку до 2027 року — воєнний стан та уряд вимагають оновлення стратегічних документів. Місто планує затвердити стратегію до кінця 2024 року. Процес координує Тепле Місто і до нього залучено ключових гравців міста. Оскільки делегований проєктом Нова економіка Франківська (де агенція економічного розвитку PPV є партнером) до стратегічного комітету, маю пряме відношення до процесу. Цей текст — передовсім для стратегічного комітету, але може бути цікавим і ширшому колу.

Стратегія розвитку — трохи теорії

В українській традиції стратегії громад переважно розробляються, щоб до них більше не повертатися. Переважно вони містять візію “громади, де хочеться жити”, з розвиненою економікою, зручними умовами життя та чистою екологією (стратегічні цілі 1, 2 та 3 відповідно). Є також жанр візійних стратегій, які не накладаються на механіку впровадження. Виключення (а таки є стратегії, які питомо вплинули на розвиток громад, які читали та використовували!) — стратегії, в яких є нетривіальні і небанальні сенси — ідеї, які не може згенерувати штучний інтелект.

Для виходу на сенси, на мою думку, потрібно визначитися з акупунктурними точками стратегічного розвитку — темами, сферами, напрямками, (1) від рішення щодо яких визначатиметься доля громади, — де є радикально інакші варіанти вибору, і (2) які стосуються усіх сфер життєдіяльності громади, які прошиватимуть заходи, проєкти, зусилля та скеровуватимуть фінансування.

Попри те, що стратегії пишуться для всієї громади та всіх зацікавлених сторін, об’єктивно — це передовсім дороговказ для органів місцевого самоврядування та розвиткових проєктів (донорів), для обґрунтування яких необхідні (до певної міри) посилання на стратегію. Також треба розуміти, що мешканці громади, бізнес та організації працюватимуть згідно своїх пріоритетів та стратегій, — життя громади триватиме і без стратегії громади — 80% ресурсів та зусиль — водночас стратегія може здиригувати ресурси та зусилля на певні стратегічні напрямки — умовно на 20% від усього розміщення ресурсів та докладати зусиль у наступний період. Але саме ці 20% можуть змінити траєкторією розвитку громади та розгорнути ціле місто в певний напрямок. Акупунктурні точки стратегічного розвитку допомагають намацати стратегічні напрямки для такого розвороту громади.

Акупунктурні точки розвитку Франківська

Звичайно, що є контекст — ми живемо у воєнний час, Франківськ — тилове місто. У місті діють бізнеси, місцеві та релоковані, у Франківську діють університети, Промприлад, організації розвитку та організації громадянського суспільства. Місто далі на шляху у Карпати. Місто забудували і продовжують забудовувати. У Франківську мають значення традиція, релігія та мова. Команда Теплого Міста та FrankoLytics зібрали багато матеріалу на почитати про те, яким є Франківськ. Водночас є контекст динаміки війни, державного розвитку, євроінтеграції та технологічних і соціальних змін. Так сформувалися і формуються акупунктурні точки Івано-Франківська — вузли, де потрібне втручання.

Акупунктурна точка 1. Традиція та інакшість.

У Франківську багато (відносно кількості населення) ВПО. Через війну зростає кількість людей з інвалідністю. Драмтеатр, Асортиментна кімната, Промприлад та інші творчо-креативні середовища приваблюють людей з альтернативним самовираженням. Зменшення кількості населення ставить питання про залучення емігрантів з малознайомих нам країн. З’являється лінія напруги, — чи Франківськ вимагає дотримання традицій, очікує навертання, толерує стишену інакшість чи святкує розмаїття. Громада, місто, має визначитися і послати сигнал — креативному класу, потенційним емігрантам (наприклад іноземним студентам), бізнесу та громадянському суспільству.

Акупунктурна точка 2. Спадщина воєнного часу.

Військові виробництва, воєнно-технологічні стартапи, релоковані військові частини, значна кількість ветеранів — прямий вже існуючий вплив війни. Непрямий вплив — міграція (виїзд з Франківська та приїзд до Франківська) та релокація, (ре)абілітація та новий фокус громадянського суспільства. Чи має стати спадщина воєнного часу (яка ще такою не стала, бо війна триває) ключовим фактором розвитку? Умовно — Франківськ перетворюється на потужний військово-промисловий центр, де інші сфери підпорядковані воєнній тематиці (медицина, дослідження, освіта, екосистеми підприємництва, розвитку та підтримки бізнесу та інновацій тощо). Чи це ті теми, галузі, сектори, якими важливо опікуватися, але які не формуватимуть пост-воєнну економіку Франківська — важливі, але не ключові?

Акупунктурна точка 3. Провінційність та метрополійність.

Франківськ притягує молодь — переважно з області — яка транзитом через університети виїжджає до Львова, Києва та Польщі після завершення навчання (або вже й не завершення, а під час). Молоді професіонали затримуються на 5 років, допоки сімейний бюджет не починає вимагати вищого доходу — і виїжджають. Бізнесам з амбіціями важко знаходити менеджерів вищого та середнього рівня. Мікробізнес навчився ставати малим, але не вміє ставати середнім. Професіоналам з іншим міст (як й місцевим) бракує динаміки інтелектуального та суспільного життя. Франківськ може продовжувати залишатися комфортним для пересічних громадян, і непривабливим для амбітних агентів розвитку, — або навпаки. Низька вартість життя чи високі доходи — що пропонує Франківськ (бо і так і так не буває)?

Акупунктурна точка 4. Економічна стяжка.

Що визначає основу, стяжку, економіки Франківська — на чому заробляє місто? Раніше це був нафтогаз (ІФТУНГ, сервісні компанії та заробітчани) та електротехніка. Зараз — будівництво й, певною мірою, — індустрія гостинності, ІТ індустрія та креативні індустрії. Де є потенціал доданої вартості, який можуть захопити франківські бізнеси та інституції — масштабно, з десятками зрілих бізнесів та тисячами робочих місць? Чи це галузі (традиційні чи комбіновані) — вищезгаданий ВПК, зелена економіка (виробництва та сервіси) чи будівництво? Чи це тип бізнесів — наприклад дизайн-бренди (меблеві, харчові, модні бізнеси, що поєднують виробничі традиції та продуктовий дизайн)? Чи це певна компетентність — наприклад той самий продуктовий дизайн, стале будівництво чи робото-цифро-автоматизація? Про що будуть казати — “та цього у Франківську є багато — туди за тим треба звертатися” / “пошукай у Франківську”?

Акупунктурна точка 5. Важіль спроможності.

Завдяки чому Франківськ хоче розвиватися у наступний період — на що натиснути, на який важіль? Профтех освіта — і тоді більше робітничих робочих місць та відповідного бізнесу? Вища освіта — і тоді оновлення містечок, нові спеціальності, іноземні студенти та комерціалізація технологій? Трансформація та масштабування будівельної індустрії — і тоді франківські розробник відбудовуватимуть звільнений Схід та Південь, і знатимуть про сталі будівельні матеріали? Культура та креативність — і тоді місто стає привабливим для творчо-креативного фахового класу? Бізнес-компетентності — і тоді існуючі бізнеси легше і швидше масштабуватимуться? Екосистема інновацій — і тоді продукти, технології та бізнеси швидше виникатимуть та зростатимуть? Чи може продуктовий дизайн? Чи більше обмінів знаннями — більше форумів, самітів та конгресів — і тоді щось зачепиться у Франківську? Вільна англійська — і тоді краща та глибша інтеграція у світову економіку та ментальні простори? Чи щось інше?

На що фокусуватимемо ресурси та зусилля у наступні 3–7 років? Яку акупунктурну терапію проведемо Івано-Франківську?

Стратегічний вектор — пропозиція

Мій досвід долучення до процесів розвитку Івано-Франківська останніх 10 років, відносна віддаленість (живу і працюю у Львові) та відносна надивленість (див. досвід проєктів PPV), дозволяють висловити свої пропозиції щодо акупунктурних точок Франківська та можливих векторів розвитку:

1. Суспільна згуртованість заради інтеграції та заможності

• Навчитися продуктивно та гідно інтегровувати нових франківців (релоканти, переселенці або емігранти) або франківців з новим досвідом (ветеранів, повертантів) та підтримувати згуртованість між різними соціальними та економічними класами всередині громади.
• Не боятися визнавати проблеми — закритість суспільства та бідність; гуртуватися заради вирішення цих проблем, а не навпаки (примус до інтеграції та патерналізм).
• Навчитися м’яко та гідно навертати у традицію, створивши для цього можливості (від вивчення мови до введення у культурні практики).
• Культура та інструменти опіки (менторство, наставництво, ваучери, стажування, стипендії) — для підвищення рівня доходу (економічні ліфти) та соціальної інтеграції — та оцінки ефективності такої опіки.
• Важлива роль освітніх закладів, неформальної освіти, громадянського суспільства, організацій власників будинків, малого бізнесу.
• Акупунктурна точка 1. Традиція та інакшість. Моя гіпотеза — Франківськ не стане за 7 років відкритим та толерантним містом (острови субкультур можуть і будуть розвиватися власним чином), але має навчитися практикувати традиціоналізм, відкритий до нових адептів.
• Акупунктурна точка 2. Спадщина воєнного часу. Ветерани, які повертатимуться з фронту, не будуть готові працювати за 20 тис грн. Повертанти з країн ЄС — аналогічно. Місто має навчитися інтегровувати таких мешканців — допомагаючи бізнесам підвищити ефективність (та спроможність платити), а людям — підвищити компетентності.
• Акупунктурна точка 3. Провінційність та метрополійність. Наразі Франківськ лише почне опановувати здатність ставати розмаїтим. Він не стане метрополією, але залишиться згуртованим (оскільки є високий ризик втратити соціальну згуртованість вже). Якщо місто навчиться ефективно та масово інтегровувати нових франківців та підвищувати рівень середнього доходу у сталий спосіб (не штучно та разово релокацією підприємств) — місто зможе претендувати на метрополійність у 30-тих роках.

2. Розумна електротехніка, мехатроніка та робототехнічні системи

• Франківськ має підприємства, дослідно-конструкторські підрозділи та науково-викладацький стан у цій галузі — мало, але є. Дрони та роботи — поточна реальність.
• Робототехніка, мехатроніка, розумні вбудовані системи — попит на послуги та продукти у цій сфері є високий і зростатиме.
• Ця галузь, точніше відповідні компетентності фахівців та здатності бізнесів, важливі як для військової промисловості, так і для підприємств “зеленої економіки” (обладнання та сервіси для енергоефективності, відновлювальних джерел енергії, тощо).
• Важливо не перетворитися на промисловий аутсорсинг (для Європи та інших регіонів України) через фактор дешевої робочої сили. Фокус на цю галузь вимагатиме нових дослідницьких програм у ПНУ та ІФТУНГ, інкубаційних та акселераційних програм в університетах, Промприладі та POLE. Франківськ має мати 5–10 нових середніх компаній (50–250 робочих місць) у цій галузі до кінця 2030 р., — які зареєстровані, базуються та керуються з Франківська.
• Чіткий фокус має замагнітити нові можливості у цій сфері — від донорських проєктів до іноземних інвесторів, від замовлень для існуючих бізнесів до розширення державних підприємств.
• Акупунктурна точка 2. Спадщина воєнного часу. Моя гіпотеза — самі ці галузі можуть підхопити тренд промислового розвитку після початку вторгнення, а також стануть добрими працедавцями та ветеранів та ветеранок.
• Акупунктурна точка 3. Провінційність та метрополійність. Моя гіпотеза — наявність технологічних виробництв, дослідно-конструкторських бюро та промоція цього у міста позитивно впливатимуть на формування відчуття метрополійності — дотичності до науково-технічного прогресу та модернізації.
• Акупунктурна точка 4. Економічна стяжка. Моя гіпотеза — саме галузь розумної електротехніки, мехатроніки та робототехнічних систем здатна сформувати новий кластер економічної діяльності у Франківську.

3. Відкалібрована та ефективна міська інтегрована система освіти

• Відкалібрувати систему професійної та вищої освіти під потреби економіки громади, — впровадити нові спеціальності, розширити набори, де потрібно тощо.
• Ефективно інтегрувати між собою різні типи освіти — державної та приватної, професійно-технічної та вищої академічної, неформальної та інформальної; зшити та перепрошити.
• Стимулювати розвиток бізнесу та залучення інвесторів у галузі, де Франківськ має сильні наукові школи та когорти випускників, але де немає місцевих робочих місць (наприклад біохімія) — відкалібрувати бізнес під освіту (інший погляд, ніж зазвичай).
• Акупунктурна точка 4. Економічна стяжка. Профтех та вища освіта мають вміти розумно посилити розвиток пріоритетів промислової політики міста (див. вище) — від збільшення набору на відповідні спеціальності, до розробки і впровадження нових спеціальностей та програм саме цього профілю. Освіта працює на економічні пріоритети міста, а місто — фінансує таку пріоритезацію.
• Акупунктурна точка 5. Важіль спроможності. Моя гіпотеза — система освіти у ширшому розумінні стає важелем спроможності. Місто має фінансувати трансформацію — від розробки нових програм та їх впровадження, доплат викладачам до закриття неспроможних та недоцільних закладів. На мою думку, саме інвестиції в освітян — викладачів, програми — а не стіни (інфраструктури) є пріоритетом для громади. Франківськ вже має динамічні заклади освіти — потрібно підсилити їхню інституційну спроможність та інтегрувати в ефективну систему на рівні міста.

4. Добудова та посилення екосистем підприємництва, підтримки бізнесу та інновацій

• Впродовж останніх 5 років у Франківську виникли та розвиваються (а також занепадають та зникають) організації розвитку підприємництва (інкубатори, програми, центри підприємництва), організації підтримки бізнесу (БАІФ, організації та програми при Промприладі, Дія.Бізнес, Центр креативної економіки) та організації системи інновацій (ПОЛЕ, наукові парки при університетах). Водночас екосистеми клаптикові, несинергійні та малоефективні, — і це нормально для періоду становлення.
• Посилення спроможності таких організацій та поява нових, яких бракує (наприклад фондів та фінансових організацій), може допомогти підняти рівень малого бізнесу наскрізно, без огляду на галузеві пріоритети. Місто має навчитися підтримувати такі екосистеми (у т.ч. опосередковано, як от програма ваучерної підтримки бізнесу) та моніторити ефективність (появу та виживання нових бізнесів, ефективність нових продуктів та технологій, тощо). Екосистеми мають навчитися працювати з проєктами на 100+ млн грн.
• Промприлад, з унікальним для України досвідом залучення інвесторів та фінансування загалом, може почати працювати з тематикою залучення фінансування (інвестиції, кредити, гранти) для МСП Івано-Франківська ширше та глибше, та стимулювати появу нових гравців екосистеми у місті.
• Акупунктурна точка 4. Економічна стяжка. Моя гіпотеза — місто не може собі дозволити розпорошуватися на всі галузі, і немає спроможності підтримувати бізнеси самостійно (зрештою, це не є функцією міської влади). Але місто може посилювати та стимулювати тих, хто допомагає підприємцям та інноваторам. Бізнес у Франківську вже достатньо зарадний — нова економіка Франківська вже сформувалася і розвивається природнім чином — потрібно змастити деталі, які прискорюють цей механізм.
• Акупунктурна точка 5. Важіль спроможності. Так, екосистеми підприємництва, підтримки бізнесу та інновацій — це ще один важіль. Водночас він досить природньо поєднується з міською інтегрованої системою освіти. Університетам потрібна підтримка для оживлення інкубаторів, акселераторів та наукових парків, появу реального трансферу технологій та науковоємних бізнесів, які виокремились з університетських середовищ.

Ці чотири стратегічні вектори — результат мого власного аналізу можливих способів втручання у вищезазначені п’ять акупунктурних точок Івано-Франківська. Ці пропозиції не є офіційною позицією партнерів проєкту Нова економіка Франківська. Це — пропозиція до обговорення та запрошення до дискусії. Було б чудово побачити подібні тексти від ключових гравців Івано-Франківська.