Команда НЕФ дізналась про пахощі з українських трав випадково – до Центру розробок та продуктового дизайну ПОЛЕ завітав підприємець, який показав свій продукт та хотів краще розуміти, як може співпрацювати з центром. В акуратній скляній упаковці складені декілька паличок, які виглядають як звичні нам азійські пахощі. Проте це запахи українських рослин: чебрецю, м’яти, шавлії, полину, іван-чаю, лаванди, сосни, кедра.
Так ми познайомились ближче з брендом ДУХМЯН та поговорили з його засновником Семеном Сидораком про шлях розвитку продукту, перші продажі та рецептури, створені підприємцем самостійно з залученням технологій ChatGPT як додаткового інструменту.


Ідея та процес створення
Семен, як у вас виникла ідея створення українських пахощів, які можуть стати альтернативою звичним східним?
Загалом є два аспекти, чому ця ідея в мене виникла.
По-перше, я завжди любив пахощі – індійські, японські. Вони створювали атмосферу вдома, допомагали заземлитися. Але я ніколи не бачив на власні очі рослин, з яких їх роблять. Умовно, сандал, агар – для мене це просто назви. Водночас для японця чи індійця вони несуть спогади, асоціації з дитинством, домом. Тоді я замислився: чому б не створити пахощі з українських рослин?
Другий аспект – моя любов до природи. Я пластун, багато часу провів у Карпатах, таборах, де жив просто неба. Я і зараз по 2-3 тижні в рік проводжу в горах. Там я почуваюся найбільш гармонійно, мій емоційний стан на природі мені дуже подобається. Я захотів, щоб цей ліс, який мені дарує спокій, був впродовж року в мене в кімнаті, – хотілося перенести цю атмосферу в буденне життя. Так і народилася ідея: створити пахощі, які нагадують українські природні ландшафти.


А як підбирали пахощі? Як розуміли, які самі рослини з українського лісу ви зможете перетворити в аромати?
Я почав з дослідження технологій виробництва – японські, індійські. В Україні подібного досвіду не було, тому що тут аромапалички не виготовляються. Тому я багато читав, перекладав, навіть спілкувався з фабриками в Японії (але вони своїх секретів не розкривали). Тут мені дуже допоміг платний чат GPT. Він, по суті, зібрав для мене всі знання про пахощі з Азії, переклав їх українською, як відповіді на мої конкретні питання.
В Азії є цінні дерева, які ростуть в якомусь регіоні, і японські імператори колекціонували ці рослини. Спочатку це не були пахощі, а шматки дерева, які ставили на вугілля і вони давали аромат. В Україні теж колись була практика підпалювання пучків рослин, але це мало суто обрядовий характер: окурювали хворих, очищали простір від злих духів. Але це було зовсім не про насолоду ароматом чи для задоволення.
Щоб знайти правильні рослини, я просто купував різні трави в аптеці, підпалював і тестував ті, які пахнуть не як спалена трава, а містять аромаолії та мають справжній аромат. Так, методом проб і помилок, сформував перші три композиції: Крим, Карпати, Степ. Кожен аромат — це якась природна зона України. І в цьому ароматі лише ті рослини, які ростуть в цьому регіоні.
Чи думали ви про поєднання з азійськими компонентами?
Так, певні складові я використовую – зокрема, базові компоненти для рівномірного горіння. Вони не дають аромату, але допомагають паличці тліти правильно.
Скільки часу пішло на розвиток продукту та в чому його інноваційність?
Ідея виникла в лютому минулого року. Активна робота почалася в червні – експерименти, створення формул. У листопаді стартували продажі. Зараз у нас три аромати, які відображають природні зони України. Наступний крок – розширення лінійки з природними зонами, нові аромати Лісостеп і Мішані ліси. Співпрацюємо з Центром розробок і продуктового дизайну ПОЛЕ над створенням підставок – багато людей запитують про підставки для пахощів.
Інновація продукту – в концепції, в сенсах, які я закладаю, в технології. Всі пахощі на ринку України та Європи завезені з Азії, а у нас – перший український бренд з українських рослин, але з використанням азійських технологій. Щодо розвитку продукту – хочу поділитись ще цікавим досвідом.
Коли я почав досліджувати рецептури, виявилося, що їх ніхто не розголошує. Я шукав склад ароматів – але його не вказують на пакуваннях. Писав японським фабрикам – вони відмовлялися ділитися секретами. Радили шукати свій шлях. І в Україні такого досвіду теж раніше не було – треба ж враховувати не тільки аромат, а текстуру рослин, вагу.
Зрештою, мені допоміг ChatGPT: він зміг об’єднати знання про пахощі та українські трави, підказав методи експериментів, розробити рецепти прототипів. Історія мого листування з ним – близько 6-ти місяців. Я створював прототип за підібраним рецептом, тестував, і потім писав у ChatGPT відгук. Наприклад, якщо я запалював паличку і в ароматі була зайва гіркуватість – я писав про це чату і він пропонував скориговану рецептуру з новою пропорцією. Без цієї допомоги мені довелося б витратити набагато більше часу.
Продовжуєте зараз консультуватися з ChatGPT?
Зараз він мені допомагає з плануванням контенту, дає ідеї щодо просування, локацій продажу. Насправді це дуже класний інструмент, якщо правильно ним користуватися. Не повністю на нього покладатися, ставитися як до порадника – а рішення, звісно, приймати самостійно.


Клієнти та плани на майбутнє
А що кажуть покупці? Є вже постійні клієнти?
Відгук дуже позитивний! Що цікаво, продукт спрацював для двох аудиторій: тих, хто вже любить азійські пахощі і які доповнили нашими свою колекцію, і тих, хто навпаки не сприймає екзотичні аромати, і тому зацікавився українською альтернативою. Вони кажуть, що наші аромати менш нав’язливі, природніші. Спочатку ми продавали набори на 11 паличок, пізніше додали набори на 22, тому що багато хто хоче більше.
Напевно, найбільш відчутною була віддача під час офлайн-продажів. Наприклад, на Кураж Базарі в Києві був ажіотаж, черги, люди купували по три-чотири набори для себе і на подарунки. Казали, що це щось прекрасне, нове, такого раніше не зустрічали. Це дуже мотивує!
Як плануєте розвивати бізнес, команду?
Хочу завершити лінійку природних зон України, розширити асортимент, можливо, зробити серію, присвячену заповідникам. Також буду працювати над маркетингом і брендуванням. Поки що виробництвом займаюсь сам, але також звертаюсь до друзів з різних сфер. Маю подругу, яка працює в SMM-маркетингу і консультує мене час від часу, коли виникають питання. Інший друг, дизайнер, допомагає з візуальними задачами. Також користуюсь послугами фотографа – побачив, що коли роблю фото самостійно, вони не виходять такими, як я хочу. Якщо не можу щось зробити сам, просто наймаю спеціаліста. І хоча я не маю бізнес-освіти, я навчаюся в процесі. Наразі мені цікаво експериментувати, тестувати, рухатися вперед. Цікаво йти в невідомість, інтуїтивно все робити, дивитись, що працює, що не працює, і на досвіді вчитися.
Всі фото надані брендом ДУХМЯН.