Історія біотехнологічного стартапу Mycelia Tech – справжній приклад для натхнення. У липні компанія оголосила в своїх соцмережах про те, що вони виготовили перші зразки штучної екологічної шкіри з міцелію гриба, і готові до співпраці з брендами та компаніями, які зацікавлені в екологічній альтернативі шкірі з тварин.
Історія стартапу
Історія стартапу розпочалась із того, що співзасновниця Марта Кондрин зацікавилася технологією вирощення штучної шкіри з міцелію гриба, ще коли жила та працювала закордоном. Ідея її зацікавила, адже на той час вона вже була партнеркою ще одного бізнесу, який виготовляє речі з натуральної шкіри – сумки, гаманці, рюкзаки. Існування екологічної альтернативи натуральній шкірі стало поштовхом до власних експериментів та створення стартапу Mycelia Tech.
“Як тільки ми почали вивчати міцелій, зрозуміли, що він надзвичайно потужний. Вирощення міцелію досить недорогий та простий процес, з точки зору ресурсів, які для цього потрібні. Міцелій має структуру волокон, що робить його максимально схожим на шкіру, як і за будовою, так і на дотик. Також, що важливо, міцелій здатен створювати надзвичайно міцні зв’язки, і бути задіяним навіть у будівельних матеріалах, чи замінювати пластик.”
У 2022 році компанія стала учасником продуктового воркшопу в межах проєкту Нова економіка Івано-Франківська, що фінансується Європейським Союзом – тоді для перших експериментів закупили партію сировини. Продуктові воркшопи – це формат, під час якого можна створити новий, покращити існуючий продукт чи послугу, розробити прототип чи протестувати ідею, створити кілька ітерацій продукту за потреби. Цим напрямком в проєкті займається ГО МЕТАЛАБ.
Початок розробок
Розробку Марта почала створювати на базі власного офісу на Промприладі та біохімічної лабораторії на кафедрі біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Допомагав у запуску процесів науковець ПНУ Олег Лущак. На базі університету Марта мала можливість отримати стерильні та необхідні для вирощення експериментальних зразків умови – тут відбувається процес нарощення міцелію на субстрат та інші процеси, які вимагають стерильних лабораторних умов. Окрім того, що робота в лабораторії дозволила отримати перші зразки матеріалу, це ще й хороший приклад співпраці бізнесу і науково-дослідницьких та лабораторних потужностей університету.
“Для проєкту Нова економіка Івано-Франківська одним із ключових завдань є популяризація наукової сфери. Це створює можливості як для науковців, так і для бізнесу – шукати і розвивати нові рішення в своїй діяльності”, – Мар’яна Баран, архітектора, менеджерка напрямку продуктових воркшопів в ГО МЕТАЛАБ.
Але це був лише початок шляху, ті перші зразки суттєво відрізнялись від прототипу, який компанія випустила у 2024 році – вони були непридатні для пошиву. Шлях розробки продукту лише починався.
Восени 2022 року компанія виграла грант від KSE – Київської школи економіки, – отримавши гроші на облаштування лабораторії. У тому ж році Mycelia Tech була обрана у топ-15 для участі в пре-акселераторі в Україні, організованому EIT Jumpstarter competition та EIT Manufacturing, що фінансується Європейським Союзом.
Влітку 2023 року компанія отримала інноваційний ваучер в межах проєкту Нова економіка Івано-Франківська, кошти використали для патентування технології вирощення мікрошкіри, патент компанія отримала навесні 2024 року.
“Спочатку я не вбачала потреби в отриманні патенту на технологію. Вважала, що патенти потрібні тоді, коли вже є великий бізнес, але це зовсім не так. Вирішила податись на програму інноваційних ваучерів, а після того, як стала однією із двадцяти переможців – разом із патентним повіреним подала заявки на реєстрацію патенту та реєстрацію торгової марки. Найцікавішим був процес підготовки патенту – ми працювали з спеціалістом, прописували все, це досить цікаві процеси, це було щось нове для мене. Я описувала основні тези, а технічний спеціаліст аналізував існуючі технології, порівнював, описував формулу. Ми отримали дуже багато рекомендацій до нашого процесу на майбутнє. “
Восени 2023 року стартап стає переможцем національного відбору ClimateLaunchpad, перед тим увійшовши до Регіонального фіналу від України. Світовий конкурс інноваційних ідей ClimateLaunchpad вже 8-й рік поспіль організовує в Україні організація Greencubator. Компанія змагалася з двадцятьма іншими учасниками на стадіях pre-seed та seed-round, які представили дружні до клімату ідеї на Green Pitch Day.
Перший прототип
І, нарешті, влітку 2024 року компанія оголосила про те, що готова до партнерства з брендами, презентувавши перший, готовий до виробництва, прототип екологічної шкіри.
“Влітку 2024 року ми випустили перші MVP для малосерійного виробництва, але все ще допрацьовуємо технологію. Зараз співпрацюємо з Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ. Також ми оголосили про початок співпраці з брендами. Які наші очікування від такої співпраці? На цьому етапі нам важливо отримати зворотний зв’язок, виготовити перші протопити готових продуктів.
Над проєктом ми працюємо з жовтня 2021 року, тобто майже три роки пішло на те, щоб отримати перший, готовий до тестового пошиву зразок мікошкіри. Робота над остаточною версією матеріалу ще не завершена. Серед наших планів – повністю завершити вдосконалення першого продукту MVP з допомогою внутрішніх тестів, зворотного зв’язку від партнерів, співпраці з науковцями. Також наш продукт очікує на сертифікацію. Це обов’язковий крок, сертифікат є вимогою наших закупівельних партнерів закордоном. І найважливіше зараз для нас – вийти з лабораторних умов у повноцінне виробництво.”
Для чого стартапу проходити такий складний шлях, три роки очікуючи лише на перші прототипи для тестування продукту? На це питання в Марти також є відповідь, і вона надихає не менше, ніж історія успіху її компанії.
“Ми хочемо створити альтернативний шкірі матеріал, тому що ми віримо, що кожна людина заслуговує на те, щоб використовувати кращі, екологічні матеріал, які створюються без шкоди навколишньому середовищу. Такі матеріали вже є в світі, це вже тренд. Ми віримо, що Україна також може займати своє місце в світі у цій сфері. Особисто для мене важливо вивести міцелій з статусу матеріалу для виставок, щоб він не здавався недоступним та таким, який використовується лише в лабораторіях. Я хочу, щоб кожна людина мала можливість взаємодіяти з міцелієм. Тому хочемо відразу виготовляти готові вироби для використання. ”
